Відносини УПА з ОУН - УПА

Дана стаття є спробою на основі аналізу змісту спогадів та залучення
інших джерел висвітлити проблему стосунків бандерівських формувань та
УПА-Поліська Січ у 1941—1943 рр., з'ясувати чим характеризувались ці
взаємини, їхній перебіг та причини невдач у спробах об'єднання різних течій
національного руху.
Із вибухом війни лідери українських партій і рухів пов'язували надії на
початок національного державотворення. Найактивніше діяли бандерівці, які
30 червня 1941р. проголосили у Львові Акт відновлення Української держави.

Релігійне життя в умовах німецької окупації

З встановленням німецької влади на окупованих територіях був проголо-
шений закон про вільну дію православних церков та різноманітних релігійних
общин. З початком функціонування церков, в повсякденний розклад життя
сільського населення почали проникати релігійні обряди. Люди почали відспі-
вувати померлих та хрестити дітей. Згідно заведеній раніше традиції у дні
християнських свят в церквах влаштовувалися релігійні відправи та богослу-
жіння. У випадках, коли в селі не було церкви, громада пристосовувала під
неї якусь з сільських будівель.

"Характерники" - хто вони?

Ми мусимо усвідомити де живемо, хто нас оточує, хто намагається нав'язати нам стереотипи нашої меншуватості разом із чужинською штучною мовою та псевдодуховними цінностями такої самої, фальшивої релігії...

Наших характерників багато чим нагадують японські ніндзя, про яких підлітки точно знають. Хоча у школах історії саме України, а не Японії, повинна бути більша увага…

Стрільців-розвідників у козацькому війську називали пластунами. На Запорозькій Січі вони створили навіть окремий Пластунівський курінь. Про них А. Чайковський пише: «Хто меткий та хитрий, вміє собі порадити, дістає від товариства прикметник характерника, якогось надчоловіка, котрого куля не бере і котрий самого чортяку вміє окульбачити і заставити собі служити». Д. Яворницький теж стверджує, що «між козаками завжди були так звані «характерники», яких ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля, крім срібної, не брали. 

П. Сагайдачный - кто он?

Share on facebookShare on twitterShare on livejournal

На рубеже XVI-XVII веков в Восточной Европе происходили бурные события, эпицентром которых стало Московское царство, где после смерти царя Ивана Грозного наступили смутные времена. На огромной территории в отсутствии крепкой власти хозяйничали «свои и пришлые худые люди».

С кем на Ровенщине воевали ОУН-УПА в 44-году?

Как следует из архивных документов НКВД-МГБ-КГБ-СССР, за период 1944-1953 гг., то есть, до 

момента полной ликвидации националистического подполья и его вооруженных формирований, 

участниками ОУН-УПА в западных областях Украины осуществлено: 

террористических актов – 4907 

диверсионных актов – 195 

нападений и разоружений групп охраны общественного порядка – 457 

нападений и поджогов колхозов, совхозов, МТС – 325 

нападений на сельсоветы и клубы – 320 

вооруженных ограблений – 359 

других соответствующих проявлений – 1126 

В результате этих акций было убито или уведено в лес боевиками ОУН-УПА: ...

Необгрунтовані аргументи Химки

Унаслідок німецької окупації західної частини Польщі та майже 2 років панування "перших совітів" на ЗУЗ [Західно-Українських Землях - ІП] співвідношення пропорції поляки/українці лишилося майже на тому самому довоєнному рівні з деяким зменшенням загальної чисельності поляків та збільшенням українців, то чисельність євреїв та їх питома вага у національному складі населення Львова значно зросли як за рахунок утікачів з Генеральної Губернії, так і за рахунок приїзду до міста фахівців-євреїв з інших регіонів СССР [17, с. 39-40; 19, с. 447; 20, с. 127].

Депортовані з Угорщини євреї у Кам’янці-Подільському, осінь 1941 р

Таким чином, фактично єврейська громада Львова у червні 1941 року лише незначною мірою поступалася за чисельністю польській, і кожна з них більш ніж удвічі перевищувала українську громаду. Крім того, євреї з території Генеральної Губернії тікали, передусім, від нацистського терору, а євреї з інших частин СССР прибували до міста переважно як працівники радянських установ. Тому, обидві ці групи прибульців, опинившись у Львові, повинні були назовні демонструвати лояльність та підтримку політиці радянської влади...

Хто батько радіо?

Авторство добрих ідей зазвичай присвоюють відразу кілька осіб, тож не дивно, що й причетними до винаходу радіо називають десятки науковців – теоретиків і техніків-енту­зіастів. Щоправда, один із найвідоміших – німецький фізик Гайнріх Герц, прізвищем якого назвали одиницю виміру частоти радіохвиль, не передбачив важливості цього явища. Він перший 1887 року в експериментальний спосіб підтвердив математичні теорії Фарадея і Максвелла про електромагнітні хвилі.