СЬОГОДНІ 2 СЕРПНЯ,СВЯТО ПРОРОКА ІЛЛІ

2 серпня християни східного обряду відзначають свято пророка Іллі. Він жив у ІХ столітті до народження Ісуса Христа. Ім'я Ілля означає «міць Господня», яке й визначило все його життя.

За достовірними переказами, батьківщиною святого пророка Божого Іллі була країна Гілеадська, по ту сторону Йрдану. Місто ж, у якому народився він, називалося Фесвіт, тому Ілля і прозваний Фесвітянином. Походив Ілля з роду Ааронового, від батька на ім'я Савах. Народження Іллі було ознаменовано видінням  його батькові. У той самий час, коли мати Іллі народжувала його, Савах побачив сіяючих чоловіків, які розмовляли з немовлям, сповивали його вогнем і годували його, вкладаючи в уста його полум'я вогню. Наляканий таким видінням, Савах пішов в Єрусалим і розповів про нього священикам. Тоді один з них, пророк і провидець, сказав Саваху:

- Не бійся видіння щодо твого сина, але знай, що немовля те буде посудиною благодаті Божої: слово його буде як вогонь, сильне і дієве, буде велика ревність його до Господа, і життя його буде угодне Богу, і буде судити він Ізраїль зброєю і вогнем.

Таке було при народженні Іллі знамення і пророкування про нього, яке вказує на те, яким він буде, коли змужніє.

Виховання і навчання своє Ілля отримав між священиками; із самих юних років, віддавши себе Богові, полюбив він невинну чистоту, в якій перебував, як ангел Божий, невинний перед Богом, чистий душею і тілом. Люблячи ж міркувати про Бога, він часто віддалявся для безмовності в пустельні місця, де подовгу розмовляв наодинці з Богом в теплій до Нього молитві, палаючи до Нього, як серафим, полум'яною любов'ю. І сам Ілля був любимим Богом, тому що Бог любить люблячих Його. Все, що просив Ілля у Бога, він отримував.

Добре бачив, яке відбувається розбещення  Ізраіля у беззаконні: царі перебувають в богопротивному нечесті; судді та старійшини - живуть не по правді; народ – поклоняється ідолам та перебуває у всіляких духовних і тілесних пороках без страху і боязні перед Богом, приносить синів і дочок своїх в жертву демонам.  А ті, що ревно почитають  істинного Бога, перетерплюють всілякі утиски та гоніння, навіть до смерті. Про все це пророк Божий сильно переживав серцем: він то оплакував смерть настільки незліченної безлічі душ людських, то нарікав на жорстоке гоніння праведних; особливо ж він сумував і страждав душею про безчестя, що наноситься істинному Богу з боку нечестивих людей, і все більш ревно дбав про славу Божу.

Насамперед  Ілля молив Бога, щоб навернув Він грішників до покаяння. Але позаяк як Господь вимагає й очікує від грішних людей добровільного звернення, а в запеклих серцем ізраїльтян не було такого прагнення до добра, то пророк Ілля  просив Бога покарати ізраїльтян тимчасово, щоб хоча б таким способом відвернути їх від нечестя. Але водночас знаючи, що Господь через Своє чоловіколюбство та милосердя й довготерпеливість не спішить карати людей, Ілля, з великої своєї любові до Нього, насмілився просити Бога повеліти йому, Іллі, покарати злочинців з думкою, що не навернуться вони до покаяння, коли будуть покарані людиною. І невідступно просив про це Ілля Бога, поки не отримав, що просив від всещедрого Господа.

За народною міфологією, Ілля є наступником громовика Перуна, повелителем дощів, грому і блискавок. За давніми віруваннями, він, сердитий та строгий, роз’їжджає на своїй колісниці і карає неправедних: «Грім гримить, то Ілля по небесному мосту в огненній колісниці їде». Одночасно Ілля уособлює щедрість і родючість. Його молитви, згідно із Святим Письмом, повертали людей до життя.

Існує народна легенда, що коли нечиста сила повстала проти Бога, то Господь наказав Іллі прогнати її з неба. З того часу Ілля ганяється за бісами і пускає в них огненні стріли: громи і блискавку.

На день пам’яті Іллі традиційно йде дощ. Він вважається благодатним, і якщо вмитися ним, то можна зцілитися від хвороб і прокази. На Іллі зазвичай бувають «горобині ночі» – нічні грози з блискавкою та громом: буревії такі сильні, що й птахам заснути не дають. Під час грози забобонні люди відганяють від себе котів і собак, вірячи, що в цих тваринах ховається нечиста сила. Якщо в цей час грім запалить хату, то таку пожежу нічим погасити не можна, бо ж «як Бог запалив, то чоловік не погасить!» Під час грози селяни запалювали перед образами свячену свічку, аби вберегти оселю від грому.

В одній із народних колядок співається про Іллю, як він ходить полями з житяною пугою¹ в руці:

Ходить Ілля на Василя,

Носить пугу житяну,

Куди махне, жито росте.

Жито-пшениця, всяка пашниця.

Після цього дня перестають купатися: «Ілля воду остудив», «До Іллі мужик купається, а з Іллі з водою прощається». Від цього дня встановлюється помірне тепло, день скорочується, а ніч – подовжується.

Після Іллі починається озимий посів жита і пшениці. «На Іллі новий хліб на столі» – селяни в цей часвипікають урочистий хліб – караван із першого врожаю, який розрізали і роздавали строго у порядку від найстаршого до наймолодшого члена сім’ї.

 Народні прикмети на свято Іллі:

• Якщо зранку хмарно, то сівба повинна бути рання і можна чекати доброго врожаю, якщо хмарно опівдні - середня сівба, а якщо ввечері - сівба пізня і врожай поганий.
• Цілий день сонячно - на недорід.
• Минув Ілля - чекай гнилля.
• На Іллю з'являться хмари зранку - наступного року вродить хліб на ранніх посівах, хмари з'являться в обід - добре вродять середні посіви, хмари з'являться надвечір - добре вродять пізні посіви.

Прислів'я і приказки про свято Іллі:

• Тільки до Іллі добрі рої, а по Іллі повісь роя на гіллі.
• До Іллі зробити сіно - наче пуд меду в нього вкласти.
• До Іллі сіно і під кущем сушать, а після Іллі й на кущі не сохне.
• З Ілліна дня ніч довга, а вода холодна.
• Ілля на полі копи лічить.
• До Іллі хмари ходять за вітром, а з Іллі - проти вітру.
• На Іллі до обіду літо, а після обіду осінь.
• На Іллі новий хліб на столі.
• Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля