Закарпатська область сьогодні налічує 13 районів, у яких мешкає 1,26 млн жителів. За Концепцією реформи, межі області змінюватись не будуть, але райони мають пройти процес укрупнення. Кожен із районів буде об’єднувати не менше 150 тис. мешканців.
За твердженням експертів, наразі закінчується формування пакету законопроектів, який дозволить провести очікувану реформу децентралізації влади та отримати сильні громади як основу сильної України.
Експерти прогнозують, що на Закарпатті утворяться нові великі райони, з більшими ресурсами та ширшими повноваженнями. Проте, які саме це будуть райони, залежить від рішення обласної ради. Новоутворені територіальні громади та райони отримають більше повноважень та фінансових ресурсів для їх виконання, разом із цим зросте і їхня відповідальність за свою роботу.
Відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади (№333-р), першим кроком є реформа територіальної основи діяльності органів публічної влади (адміністративно-територіального устрій), другим – розширення повноважень органів місцевого самоврядування, третім – запровадження більшої фінансової незалежності громад.
Згідно запропонованих змін, в Україні буде впроваджена трирівнева структура місцевого самоврядування: регіон (область) – район – громада (село, селище, місто). Кількість районів та територіальних громад зменшиться, проте завдяки збільшенню бюджетів та розширенню повноважень саме громади повинні стати найдієздатнішими адміністративними одиницями. Україна налічує близько 12000 міських, селищних, сільських рад. Із метою забезпечення потреб громадян та враховуючи культурні, економічні, логістичні та інші параметри, прогнозується утворення 1500-1800 громад, кожна з яких об’єднає від 4 тис. до 10 тис. мешканців.
Для того, щоб органи місцевого самоврядування насправді мали можливість розвивати регіон, вже з 2015 року місцеві бюджети отримають право на частку загальнонаціональних податків. У центральну казну будуть надходити лише кошти, необхідні для виконання державних функцій. Це є головною відмінністю від нині існуючої фіскальної системи на місцях, коли практично всі податки централізовано збираються до обласних адміністрацій, а на місцях залишається незначна частина грошей.
Уряд попередньо пропонує залишати на місцях до 60% податку на доходи фізичних осіб, від 10% до 25% податку на прибуток підприємств, частково – екологічний податок, а єдиний і земельний податки пропонують залишити на місцях у повному обсязі. Також органи місцевого самоврядування отримають можливість вводити місцеві податки, визначати їх ставки та встановлювати пільги.
Нагальну необхідність укрупнення районів та громад, а також перерозподіл повноважень, експерти пояснюють наступним чином: надмірна роздрібненість та малочисельність більшості територіальних громад призводить до їх фінансової неспроможності, відсутності резервів та ресурсів для власного економічного розвитку. Така громада не має на сьогодні повноважень та фінансових можливостей вирішувати нагальні проблеми, а її жителі позбавлені доступу до мінімально необхідних послуг. В першу чергу це очевидно в управлінні, освіті та медицині.
Децентралізація є одним із фундаментальних принципів системи державного управління розвинених країн. За таким принципом на сьогодні відбувається розподіл повноважень і відповідальності у всіх європейських країнах, зокрема і Польщі. В цій країні за короткий проміжок часу шляхом комплексної реформи місцевого самоврядування було забезпечено разючі зміни, насамперед, у плані надання послуг громадянам. Досягнення цієї держави в розвитку системи самоврядних структур підтверджують, що створення трирівневого самоврядування сприяли її швидкому входженню до Європейського Союзу.
Приклади впровадження реформи на суспільно-важливих сферах життя українців:
Освіта. Питання дошкільної і шкільної освіти залишаться на рівні громади, спеціалізована шкільна освіта (спортивні школи, школи-інтернати) – на рівні району. Професійна технічна освіта, вища освіта першого і другого рівня акредитації – в області. Вищою освітою третього і четвертого рівня акредитації (інститути й університети) буде займатися держава.
– Питання про необхідність створення дитячих садочків, початкових та середніх шкіл залишаться на рівні громади. Наприклад, держава виділяє близько 15 тис. грн у рік на навчання кожного учня. Виходячи з кількості дітей на території села чи селища, громада прийматиме рішення про те, які школи залишати середніми, а які початковими. Наразі в системі освіти сільської місцевості початкових шкіл – лише 5 %, решта – середні, а повинно бути навпаки, - пояснює Анатолій Ткачук.
Медицина. Із сьогоднішньою централізованою системою прийняття рішень у певній адміністративній одиниці неможливо повноцінно утримувати і керувати всіма трьома рівнями медичного обслуговування – первинна медицина, стаціонарна і спеціалізована медицина (онкоцентри, кардіоцентри та інші). Але якщо ці три рівні медицини накласти на трирівневу модель самоврядування з відповідним перерозподілом повноважень і коштів, то виходить наступна структура: у громади буде первинна медицина зі швидкою допомогою (власне те, що має бути якомога ближче до людей), у районі – поліклініки зі стаціонарним лікуванням, а в області – спеціалізована медицина зі складними операційними і діагностичними центрами. Установи, які лікують більш складні патології, повинні залишатись на рівні центральної влади.
Управління. У трьох селах є мінімум шість посадових осіб: це три голови та три бухгалтери. Після об’єднання управлінський апарат буде налічувати теж шість посадових осіб, але ними будуть уже голова, бухгалтер, землевпорядник, відповідальний за освіту, юрист, комунальник. Тобто це буде команда, що може компетентно приймати рішення щодо управління.
За твердженням експертів, наразі закінчується формування пакету законопроектів, який дозволить провести очікувану реформу децентралізації влади та отримати сильні громади як основу сильної України.
Експерти прогнозують, що на Закарпатті утворяться нові великі райони, з більшими ресурсами та ширшими повноваженнями. Проте, які саме це будуть райони, залежить від рішення обласної ради. Новоутворені територіальні громади та райони отримають більше повноважень та фінансових ресурсів для їх виконання, разом із цим зросте і їхня відповідальність за свою роботу.
Відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади (№333-р), першим кроком є реформа територіальної основи діяльності органів публічної влади (адміністративно-територіального устрій), другим – розширення повноважень органів місцевого самоврядування, третім – запровадження більшої фінансової незалежності громад.
Згідно запропонованих змін, в Україні буде впроваджена трирівнева структура місцевого самоврядування: регіон (область) – район – громада (село, селище, місто). Кількість районів та територіальних громад зменшиться, проте завдяки збільшенню бюджетів та розширенню повноважень саме громади повинні стати найдієздатнішими адміністративними одиницями. Україна налічує близько 12000 міських, селищних, сільських рад. Із метою забезпечення потреб громадян та враховуючи культурні, економічні, логістичні та інші параметри, прогнозується утворення 1500-1800 громад, кожна з яких об’єднає від 4 тис. до 10 тис. мешканців.
Для того, щоб органи місцевого самоврядування насправді мали можливість розвивати регіон, вже з 2015 року місцеві бюджети отримають право на частку загальнонаціональних податків. У центральну казну будуть надходити лише кошти, необхідні для виконання державних функцій. Це є головною відмінністю від нині існуючої фіскальної системи на місцях, коли практично всі податки централізовано збираються до обласних адміністрацій, а на місцях залишається незначна частина грошей.
Уряд попередньо пропонує залишати на місцях до 60% податку на доходи фізичних осіб, від 10% до 25% податку на прибуток підприємств, частково – екологічний податок, а єдиний і земельний податки пропонують залишити на місцях у повному обсязі. Також органи місцевого самоврядування отримають можливість вводити місцеві податки, визначати їх ставки та встановлювати пільги.
Нагальну необхідність укрупнення районів та громад, а також перерозподіл повноважень, експерти пояснюють наступним чином: надмірна роздрібненість та малочисельність більшості територіальних громад призводить до їх фінансової неспроможності, відсутності резервів та ресурсів для власного економічного розвитку. Така громада не має на сьогодні повноважень та фінансових можливостей вирішувати нагальні проблеми, а її жителі позбавлені доступу до мінімально необхідних послуг. В першу чергу це очевидно в управлінні, освіті та медицині.
Децентралізація є одним із фундаментальних принципів системи державного управління розвинених країн. За таким принципом на сьогодні відбувається розподіл повноважень і відповідальності у всіх європейських країнах, зокрема і Польщі. В цій країні за короткий проміжок часу шляхом комплексної реформи місцевого самоврядування було забезпечено разючі зміни, насамперед, у плані надання послуг громадянам. Досягнення цієї держави в розвитку системи самоврядних структур підтверджують, що створення трирівневого самоврядування сприяли її швидкому входженню до Європейського Союзу.
Приклади впровадження реформи на суспільно-важливих сферах життя українців:
Освіта. Питання дошкільної і шкільної освіти залишаться на рівні громади, спеціалізована шкільна освіта (спортивні школи, школи-інтернати) – на рівні району. Професійна технічна освіта, вища освіта першого і другого рівня акредитації – в області. Вищою освітою третього і четвертого рівня акредитації (інститути й університети) буде займатися держава.
– Питання про необхідність створення дитячих садочків, початкових та середніх шкіл залишаться на рівні громади. Наприклад, держава виділяє близько 15 тис. грн у рік на навчання кожного учня. Виходячи з кількості дітей на території села чи селища, громада прийматиме рішення про те, які школи залишати середніми, а які початковими. Наразі в системі освіти сільської місцевості початкових шкіл – лише 5 %, решта – середні, а повинно бути навпаки, - пояснює Анатолій Ткачук.
Медицина. Із сьогоднішньою централізованою системою прийняття рішень у певній адміністративній одиниці неможливо повноцінно утримувати і керувати всіма трьома рівнями медичного обслуговування – первинна медицина, стаціонарна і спеціалізована медицина (онкоцентри, кардіоцентри та інші). Але якщо ці три рівні медицини накласти на трирівневу модель самоврядування з відповідним перерозподілом повноважень і коштів, то виходить наступна структура: у громади буде первинна медицина зі швидкою допомогою (власне те, що має бути якомога ближче до людей), у районі – поліклініки зі стаціонарним лікуванням, а в області – спеціалізована медицина зі складними операційними і діагностичними центрами. Установи, які лікують більш складні патології, повинні залишатись на рівні центральної влади.
Управління. У трьох селах є мінімум шість посадових осіб: це три голови та три бухгалтери. Після об’єднання управлінський апарат буде налічувати теж шість посадових осіб, але ними будуть уже голова, бухгалтер, землевпорядник, відповідальний за освіту, юрист, комунальник. Тобто це буде команда, що може компетентно приймати рішення щодо управління.
Немає коментарів:
Дописати коментар